Шевченківські дні “Живе під сонцем України Шевченкова весна”

10 березня в Україні відзначають День пам’яті Тараса Шевченка — день, коли українці згадують великого поета, художника та  мислителя, який став символом національної гідності та свободи.

У цей день традиційно покладаються квіти до пам’ятників Шевченку по всій Україні, організовуються читання його поезій, наукові конференції, а також мистецькі заходи, що допомагають передати наступним поколінням важливість його творчості та її вплив на розвиток української культури. Особливо урочисто цей день відзначають у Каневі, на Тарасовій горі, де похований сам Шевченко.

10 березня 2025 року традиційно у нашому навчальному закладі пройшла година пам’яті Тараса Шевченка «Свіча, запалена від серця». Учні разом з педагогами переглянули цікаві презентації про особисте життя поета, читали виразно улюблені вірші поета, презентували свої малюнки до віршів, слухали і співали пісні на вірші Кобзаря у виконанні сучасних співаків. Діти з задоволенням сьогодні взяли участь у Шевченківській руханці на вірш «Думи мої, думи мої».

Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься в пам’яті нащадків, бо він став символом боротьби за свободу та незалежність не одного покоління українців. І сьогодні, у XXI столітті, коли нашу країну вчергове намагаються знищити, але слова Шевченка додають усім нам сил для протистояння.

Якби ти встав і вдруге народився,
Побачив спалах на розбитому крилі,
Не cумував, що жить не залишився,
Бо Україна гине у вогні.

Ти закликав її не залишити
У вишиванці з гордо піднятим ім’ям,
Ти, як ніхто, навчив її любити
І дати гідну відсіч ворогам.

Страшна війна повідбирала сили
У хлопців – ти візьми їх, пригорни,
Бо пекло те, яке вони прожили,
Нехай ніхто не знає на землі.

Гірка і непроста Вкраїни доля,
Загиблі душі сонцем ще зійдуть,
Та знай, Тарасе, неприборкана ще воля,
Поки сини найкращі спокій бережуть.